Тазовий біль у жінок: причини виникнення, діагностика та методи лікування

Тазовий біль або, як його ще називають, біль внизу живота трапляється у 90% жінок. Переважно він пов’язаний із майбутньою менструацією, але не виключають також і інших причин його походження, зокрема, ними можуть бути новоутворення, проблеми із репродуктивною системою, урологічні, шлунково-кишкові чи інші хвороби.

Причини та ознаки болю внизу живота у жінок

Чинники, які викликають біль внизу живота, можуть мати гінекологічний, урологічний чи проктологічний характер. Дуже часто такою ознакою також проявляються негаразди в опорно-руховому апараті або навіть проблеми з психікою. У найпоширеніших випадках тазовий біль є ознакою:

• запальних хвороб сечостатевої системи – кольпіту, цервіциту, сальпінгіту, уретриту, циститу;
• інфекційних захворювань – кандидозу, уреаплазмозу;
• поліпів, кіст, міом;
• спайок у малому тазі;
• злоякісних пухлин;
• ендометріозу;
• аденоміозу;
• варикозного розширення тазових вен;
• сечокам’яної хвороби;
• проктиту, неспецифічного виразкового коліту, синдрому подразненого кишківника;
• попереково-крижового остеохондрозу;
• інших захворювань.

Вагомим чинником у розвитку болю в тазі є зміни у циркуляції крові і значна збудливість нервових закінчень. Це може бути викликано запальними процесами у ділянці малого тазу чи іншими патологіями. Якщо виникає дисбаланс речовин, які відповідають за активацію та пригнічення запальних процесів, нервова система піддається функціональним порушенням, які сприяють підвищенню чутливості у спинному мозку. Зважаючи на це явище, всі імпульси, які будуть надходити у головний мозок з малого тазу, будуть сприйматися болючими подразниками.

З часом це може викликати застійні явища малого тазу і зміни у структурі нервових закінчень, які у свою чергу починають передавати до головного мозку неправильні сигнали. У такий спосіб виникає синдром тазового болю, який називається хронічним.

Ознаки тазового болю проявляються у:

• болях, що мають ниючий характер;
• дискомфорті, відчутті тиску;
• періодичних спадах і наростаннях болю;
• болі під час статевого акту;
• порушеному сечовипусканні;
• відчутті болю в ділянках промежини, сідниць, стегон, інколи – на весь живіт та по грудній клітці;
• загальній слабкості, апатії, депресії, поганому сну.

У зв’язку з такими проявами болю у жінок значно погіршується працездатність і зростають значні перепади настрою

Діагностика та лікування тазового болю

Для того, щоб встановити точний діагноз, лікарю-гінекологу потрібно зібрати повну інформацію про здоров’я пацієнтки. Зібрати точний анамнез можливо на основі:

• аналізів з мазків на мікрофлору;
• проведеного ПАП-тесту;
• ультразвукового обстеження органів малого тазу, нирок і сечового міхура;
• дуплексного сканування вен у малому тазі;
• урографії і цистоскопії;
• комп’ютерної томографії органів малого тазу;
• гістероскопії, цистоскопії, колоноскопії;
• діагностичної лапароскопії.

Інколи потрібна також консультації вузькопрофільних спеціалістів у сфері урології, проктології, неврології, психотерапії тощо.

Зважаючи на джерело походження болю, на нього можуть діяти такими чинниками:

• при запальних процесах у сечовидільній системі – протизапальними препаратами;
• при наявності інфекційних збудників – антибактеріальними, протигрибковими чи противірусними медикаментами;
• при гормональних збоях – гормонами;
• з метою усунення самого болю – знеболювальними препаратами;
• інколи також звертаються до лікувальної фізкультури та фізіотерапевтичних процедур, застосовуючи ультразвук, лазерну або магнітну енергію.

Якщо ж у пацієнтки спостерігається наявність кісти, міоми чи ендометріозу, застосовують хірургічний метод видалення проблеми. У медичному центрі «Оксфорд Медікал» використовують сучасні малоінвазивні методики – гістероскопію і лапароскопію. Такі методики оперативного втручання не піддають здорові тканини значному ушкодженню, а відтак і не вимагають тривалого реабілітаційного періоду.