Лікування анального свербежу

Свербіж заднього проходу - здавалося б, невинне страждання, але в той же час,  одне із найнеприємніших з усіх проктологічних захворювань. Свербіж заднього проходу часто буває вторинним, симптоматичним, а також,  є наслідком якого-небудь захворювання тазових органів або інших органів і систем організму.

На анальний свербіж частіше хворіють чоловіки середнього і літнього віку, але можуть хворіти і молоді люди. У жінок частіше спостерігається свербіж зовнішніх статевих органів та вторинний свербіж заднього проходу.  

На початковій стадії захворювання і при легких ступенях свербіння морфологічні зміни можуть бути дуже незначні, а при зовнішньому огляді вони майже непомітні, особливо якщо справа стосується первинного, ідіопатичного характеру процесу. 

Найчастіше анальний свербіж виникає з причини надмірної вологості в переданальній зоні. Її виникнення може бути наслідком таких факторів:

• підвищена пітливість;

• сухість шкіри;

• неправильна особиста гігієна (однаково шкідливо, як зневага гігієною, так і надмірне прагнення до чистоти і стерильності);

• синтетична нижня білизна;

• використання парфумованих засобів інтимної гігієни;

• проктологічні захворювання такі як: поліпи,геморой, випадання прямої кишки, анальні тріщини і т.д. 

• грибкові захворювання шкіри;

• ураження глистами;

• проноси;

• нетримання калу;

• вживання гострої їжі, шоколаду, цитрусових, сиру, томатів, кави, вина та пива.

Симптоми свербежу анального бувають різної вираженості: від ледве помітного до нестерпно пекучого. Відчуття свербіння буває настільки сильним, що людина не може зосередитися на чомусь іншому. Свербіж проявляється приступообразно: дуже інтенсивно, але періодично і короткочасно. При хронічній формі цей симптом може проявлятися тривалий час.

При виникненні неприємних симптомів необхідно звернутися до лікаря-проктолога. В першу чергу, спеціаліст проводить ретельну діагностику для виявлення причини захворювання враховуються скарги пацієнта. Як правило використовують наступні методи дослідження:

• скребок;

• аналіз калу;

• аналіз крові;

• мазок;

• ректороманоскопію – для огляду прямої кишки;

• колоноскопію – для обстеження слизової оболонки кишківника на наявність запальних процесів;

• гастроскопію – призначають при проносах чи запорах;

• ультразвукову діагностику черевної порожнини.

Лікування анального свербіжу ґрунтується на використанні різних лікарських препаратів місцевої та загальної дії, які усувають причину хвороби разом з її симптомами.